ЕДЬЮТЕЙНМЕНТ: НАВЧАННЯ ЯК РОЗВАГА

Упродовж трьох днів, 09-12-13 листопада 2024 року, в Прикарпатському національному університеті імені Василя Стефаника на факультеті психології за ініціативою докторки педагогічних наук, професорки кафедри психології розвитку – Ліліани Хімчук, організовано міжфакультетські інтерактивні заняття для студентів другого курсу збірних груп ПС (зб.)2.5, ПС(зб.) 2.6, ПС(зб.)2.7 спеціальності 053 «Психологія» факультету психології, груп СОІ-21, СОІ-22 спеціальності 014 «Середня освіта (Історія) факультету історії, політології і міжнародних відносин, групи ПЦТ-21 спеціальності 015 Професійна освіта. Цифрові технології педагогічного факультету та учнівської молоді ліцею № 11 Івано-Франківської міської ради.

У заходах взяли участь Ірина Малярчук – учителька початкових класів Міжнародної школи «Гранд – Експо», викладачка СЕЕН (соціально – емоційного та етичного навчання), тренерка з розвитку мʼяких навичок, авторка проєктів у сфері неформальної освіти та викладачі кафедри психології розвитку: завідувачка кафедри кандидатка психологічних наук, доцентка – Оксана Паркулаб, кандидатка психологічних наук, доцентка – Наталія Назарук, кандидатка психологічних наук, ст. викладачка – Ірина Опанасюк та докторка філософії, асистентка кафедри педагогіки та освітнього менеджементу імені Богдана Ступарика – Наталія Басараб.

У перший день зустрічі відбулися інтерактивні заняття для студентів і викладачів, під час яких учасникам було запропоновано для обговорення тему: «Вплив ігрових технологій на психічний розвиток здобувачів освіти». Увагу присутніх привернув виступ Ірини Малярчук, в якому йшлося про різні види навчальних ігор і психотехнік, за допомогою яких майбутні фахівці можуть поглибити свої професійні інтереси, розвивати професійні якості, проєктувати траєкторію власного професійного шляху.

Ліліана Хімчук зазначила, що сучасні глобальні виклики, такі як пандемії та війни, призвели до кардинальних змін у функціонуванні освітніх систем у всьому світі. Динамічний розвиток цифрових технологій, єдиного європейського освітнього простору, глобальних відкритих освітніх систем створює нові можливості, але водночас вимагає пошуку ефективних методів для психологічного розвитку й навчання здобувачів освіти. У даному аспекті гейміфікація навчального процесу стає важливою тенденцією в сучасній освіті завдяки здатності підвищувати мотивацію, залученість та ефективність навчання здобувачів освіти. Продумано підібрані ігри впливають не лише на пізнавальну активність учнів, але й діють на їх афективну сферу, формують емоційно-почуттєве ставлення до життя, навчають взаємодіяти з самим собою, зі світом й іншими людьми, розв’язувати проблемні завдання та стимулюють процеси самовдосконалення й саморегуляції.

На другий день зустрічі до учасників долучилися й учні. Тренерка Ірина Малярчук ознайомила їх з власними проєктними розробками психологічних ігор та ігрових кейс-уроків, розрахованих для дітей різних вікових категорій, розкрила особливості такого типу навчання й потенціал ігрових методів як сучасних педагогічних інновацій створення сприятливих умов для особистісного розвитку здобувачів освіти, зокрема підвищення їх мотивації за допомогою розважальних прийомів з метою формування стійкого інтересу до навчальної діяльності. У процесі інтерактивних занять присутні вчилися застосовувати ігрові методи відповідно до свого віку, при цьому виявили високу креативність в обговоренні психологічних ідей гри і створенні символів України для проведення кейс-уроків.

На третій день зустрічі Ірина Малярчук представила для обговорення психологічну гру «Я дихаю життя», яку апробували викладачі кафедри психології розвитку. Авторка основний акцент робить на диханні як основі життя (вдих і видих символізують процеси життя, переживання і відновлення). Учасники гри виконували спеціальні вправи, спрямовані на відновлення емоційного балансу, управління стресом і емоціями через правильне дихання. За відгуками присутніх, цю гру варто розглядати як один з інструментів гармонізації особистості, що грунтується на принципах гуманістичної психології.  Перевагою цієї розробки є те, що всі вправи відбуваються у формі гри. Як зазначила у своєму прикінцевому слові Оксана Паркулаб: “Навчання проходило в ігровому форматі, що дозволило кожному учаснику невимушено, спонтанно і креативно взаємодіяти з візуальним матеріалом, а також активізувати когнітивні процеси, використати глибинну саморефлексію, самопізнання, емоційну стійкість, способи саморегуляції, виявляючи при цьому позитивне ставлення до себе та до інших”.

Загалом, інтерактивні заняття сприяли обміну ідеями між викладачами, тренерами-практиками, студентами й учнями щодо ігровізації освітнього середовища, вдосконалення навчальних методик для психологічного розвитку особистості й підготовки майбутніх фахівців.